Перед кожними виборами, хоч про який рівень ідеться, ми звертаємося до вірних нашої Церкви та до всіх людей доброї волі з кількома закликами. По-перше, з проханням про молитву – за нашу державу Україну та за щасливий перебіг виборчого процесу. По-друге, ми закликаємо вірних нашої Церкви і всіх, хто хоче наше слово почути, щоб не легковажили правом голосування. По-третє, ми закликаємо всіх, хто за характером своєї державної служби несе відповідальність за проведення виборів, забезпечити чесне та безперешкодне волевиявлення народу. Оскільки ми знову увійшли в період підготовки до виборів, я хочу поділитися з вами, виборцями та кандидатами на посадові місця, своїми роздумами щодо цього.

Як ми уже повідомляли, від 10 до 24 жовтня 2010 року у Ватикані проходить Спеціальна асамблея для Близького Сходу Синоду Єпископів Католицької Церкви. Її тема: «Католицька Церква на Близькому Сході: спільність та свідчення». До участі у роботі Асамблеї запрошені представники УГКЦ: Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, та Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ. Їх, разом з чотирнадцятьма іншими кардиналами, архиєпископами, єпископами та священиками, окремо запросив Вселенський Архиєрей Венедикт ХVІ.

Такі слова Папи Венедикта XVI стали основою дискусій Світового конгресу католицької преси. Разом з кількома сотнями колег з усього світу (близько 400 учасників з 85 країн) у його роботі беруть участь о. Ігор Яців, керівник Департаменту інформації УГКЦ, та Дмитро Крикун, керівник Аналітичного відділу цього департаменту. Конгрес відбувається у Римі 4 - 7 жовтня 2010 року. Ключовими питаннями до обговорення учасниками у ближчі дні будуть – «Яка доля друкованої преси у світі?», «Як доносити слово правди сучасним аудиторіям», «Загрози та можливості Інтернету».

В постановах Синоду є передбачено кілька груп різних кроків. Найперше йдеться про реорганізацію самої структури, яка опікується нашими емігрантами. До цього часу в нас існував Патріарший Пасторально-місійний відділ, і також Комісія у справах емігрантів. Для того, щоб координувати цей тип служіння, було інтегровано цю Комісію у склад Пасторально-місійного відділу. Наступне рішення було про виховання місіонарів, тобто належну підготовку тих, хто б мав виїхати за кордон, працювати з нашими емігрантами. Було сказано, що на сьогоднішній день, навіть ті священики, які працюють з нашими емігрантами вони не мали докладного виховання, тобто це є «самоуки» у цій справі, і очевидно, що кожен працює відповідно до своєї душпастирської ініціативи і інтуїції, але часами бракує систематичної підготовки, яка б полегшила і зробила ефективнішою цю працю. Тому мова йде про удосконалення програми місійного виховання у самих семінаріях, також формування Місійного Інституту, який допоміг би вишколювати душпастирів і також мова йшла про пропозицію, яка подається рішенням Синоду для того, щоби УКУ створив кафедру Пасторального богослов'я, і очевидно, що ця місійна складова мала б там бути присутня для того, щоб душпастирська діяльність нашої церкви відповідала сучасним потребам, сучасним реаліям, в яких живе наша церква і наші вірні.

З 17 по 26 вересня, в Україні гостювали 15 провідних німецьких експертів - представників церковних структур Німеччини, соціальних і релігійних організацій, які в рамках німецько-української програми вивчали стан української трудової еміграції.

Феномен міграції – давній, як наш людський світ. У всіх епохах історії люди були змушені покидати свої домівки, рятуючись від лих і переслідувань, або шукаючи кращої долі. Біблійний пророк Мойсей, який водив свій народ сорок років по пустелі, є прообразом древніх мігрантів, а книга «Виходу» розповідає нам про долю подорожнього народу. Подібно ж і всесвітньо відомий флорентійський вигнанець Данте, який залишив нам рядки, переповнені горьованим самовідчуттям людини, відірваної від власного дому: «Гіркий чужий хліб, гострі сходинки чужого ґанку».