Меню сайту |
|
|
|
Розділи новин |
|
|
|
Календар новин |
|
« Лютий 2025 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
|
|
Форма входу |
|
|
|
Пошук |
|
|
|
Друзі сайту |
|
|
|
Наше опитування |
|
|
|
В онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Вітаю Вас, Гiсть · RSS |
01.02.2025, 21:41 |
Головна » Новини Церкви
Синодальні зібрання служать не для того, щоб обговорювати гарні та оригінальні ідеї, але, насамперед, для того, щоб якнайкраще обробляти й оберігати Господній виноградник. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси з нагоди відкриття ІІІ Надзвичайної Загальної Асамблеї Синоду Єпископів, який протягом двох наступних тижнів обговорюватиме тему «Виклики душпастирства сім’ї в контексті євангелізації». В Євхаристійному богослуженні, яка Глава Католицької Церкви очолив в базиліці Святого Петра в неділю, 5 жовтня 2014 р., співслужили синодальні отці, між якими – блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, та Високопреосвященніший архиєпископ Мечислав Мокшицький, Голова Конференції Римо-Католицьких Єпископів України.
|
Пишу про дуже складну, правдоподібно невдячну, але вкрай потрібну справу – про мир.
Вирішив це зробити не тому, що до цього спонукає мене власне ім’я, що ним нарекли мене під час Хрещення побожні батьки.
Беруся до цієї теми, бо останнім часом звідусіль чутно багато розмов про мир. Тому треба краще зрозуміти, що таке мир, звідки він походить, як настає і як його можна втратити.
Розглядатиму таке важливе питання не лише на підставі власних роздумів, а звернуся, радше, до навчання святої Церкви.
Воно викладене (якщо хтось бажає краще це вивчити) у виданні "Компендіум соціальної доктрини Церкви", що його випустила українською мовою церковна комісія "Справедливість і мир" (видавництво "Кайрос").
|
Ми, єпископи Української Греко-Католицької Церкви з України та з країн поселень українців Південної, Північної Америки, Австралії та Європи, які зібралися на черговий Священний Синод у м. Львові, усвідомлюючи свою відповідальність за повірену нам паству, підносимо голос від імені народу України та волаємо до народів світу: «Україна спливає кров’ю!» Ця мирна суверенна держава зазнала прямого військового вторгнення з боку північного сусіда. Сотні одиниць важкої зброї і техніки, тисячі озброєних найманців та військових регулярної армії Росії перетинають кордони України, сіють смерть і знищення, незважаючи на перемовини про перемир’я та дотеперішні дипломатичні зусилля. Водночас триває нечувана за масштабами ненависті та спотворення істинного стану речей пропаганда, яка є не менше руйнівною, ніж зброя масового ураження.
|
За словами Папи, якщо християни не розуміють справи Святого Духа і не свідчать, то не мають ідентичності. Мати мислення Христа – ось, на думку Папи, у чому полягає істинна християнська ідентичність.
«Тепер ми маємо мислення Христа і це означає – Духа Христового. Християнська ідентичність: не мати духа світу, його стилю мислення і судження.
|
Загальний: Щоб спорт служив укріпленню братерства й розвитку людини.
Місійний: Щоб Святий Дух підтримував справу мирян, котрі проголошують Євангеліє в бідних країнах.
Місцевий: Щоб в Україні зростали, укріплювалися та розвивалися християнські спільноти, зокрема парафіяльні.
Покровитель на липень: Преподобний ДАВИД СОЛУНСЬКИЙ. День в календарі: 9 липня
|
Перше, що хотів би сказати, що вшанування Пресвятого Серця Ісуса не є такою давньою традицією у Католицькій Церкві, а тим більше літургійною традицією, тобто такою, яка дозволена і розповсюджується Церквою. Навіть зазначу, що були певні проблеми у прийнятті Церквою цього культу.
Інколи нам здається, може бути таке враження, що наші традиції є постійними. Натомість насправді Літургія змінювалася на протязі віків. Перші християни мали якісь свої уподобання, і тут можна згадати малюнки у катакомбах, наприклад Доброго Пастиря. А католики Середньовіччя мали якесь своє власне уявлення про Ісуса та тайну спасіння. А Східна Церква має своє бачення Христа як Спасителя. Усі ці різні форми поклоніння Богу показують якийсь людський елемент у розумінні Бога та є насправді скарбом Церкви, як великої спільноти святих, вірних та духовенства.
|
У програмі катехиз для дітей та молоді закладено тему Євхаристії, і ми з дитинства знаємо, що встановлення цього Таїнства звершилося під час Останньої вечері, яка була традиційною пасхальною вечерею єврейського народу. Але це не єдиний зв’язок Євхаристії зі Старим Завітом.
|
Для чого брати участь у Євхаристії та як гідно підготуватися до Причастя? Хто і як може його приймати? Про євхаристійні приписи Греко-Католицької Церкви розповідає о. Йосафат Бойко ВС. У деяких пунктах традиція Греко- та Римо-Католицьких Церков відрізняються.
|
Греко-католицькі єпископи закликають вірних УГКЦ і загалом усіх християн та людей доброї волі продовжити безперервний піст і молитву за мир та краще майбутнє України.
Усіх вірних та людей доброї волі єпископи просять щодня о 21.00 єднатися в спільній молитві за Україну (в понеділок -- за успішне служіння Президента, Уряду та Верховної Ради України; вівторок -- за ворогів: за навернення тих, хто переслідує і атакує нас; середу -- за українське військо; четвер -- за правоохоронні органи і міліцію; п'ятницю -- за поранених, полонених, біженців та їхні родини; суботу -- поминання усопших, зокрема загиблих воїнів і всіх невинно убієнних; неділю -- за єдність і соборність України)
|
Як і наші шановані попередники Папа Павло VI і Вселенський Патріарх Афінагор зустрічалися тут у Єрусалимі п’ятдесят років тому, також і ми, Папа Франциск та Варфоломій, Вселенський Патріарх, вирішили зустрітися на Святій Землі, «де наш спільний Відкупитель Господь Ісус жив, навчав, помер, воскрес і вознісся на небо, звідки послав Святого Духа на Церкву, яка народжувалася» (Спільне комюніке Папи Павло VI і Патріарха Афінагора, оприлюднене після зустрічі 6 січня 1946 р.). Ця наша зустріч, чергове побачення єпископів Церков Рима і Константинополя, заснованих двома братами-апостолами Петром та Андрієм, є для нас джерелом великої духовної радості й дає нам нагоду призадуматися над глибиною та природою наявних між нами зв’язків, що є плодом шляху, сповненого благодаті, під час якого Господь провадить нас, починаючи від того благословенного дня п’ятдесятирічної давності.
|
|
|