Сьогодні чимало людей стурбовано запитують себе: Навіщо існує богопосвячене життя? Навіщо обирати такий спосіб життя, коли існує так багато нагальних потреб на добродійному та євангелізаційному полі, якими можна займатися і без прийняття зобов’язань, притаманних богопосвяченому життю? Чи не в такому разі богопосвячене життя своєрідним «марнотратством» людських зусиль, які, за принципом найбільшої ефективності, можна було б використати для більшого добра людства й Церкви?