Пишу про дуже складну, правдоподібно невдячну, але вкрай потрібну справу – про мир.

Вирішив це зробити не тому, що до цього спонукає мене власне ім’я, що ним нарекли мене під час Хрещення побожні батьки.

Беруся до цієї теми, бо останнім часом звідусіль чутно багато розмов про мир. Тому треба краще зрозуміти, що таке мир, звідки він походить, як настає і як його можна втратити.

Розглядатиму таке важливе питання не лише на підставі власних роздумів, а звернуся, радше, до навчання святої Церкви.

Воно викладене (якщо хтось бажає краще це вивчити) у виданні "Компендіум соціальної доктрини Церкви", що його випустила українською мовою церковна комісія "Справедливість і мир" (видавництво "Кайрос").

Україна, перебуваючи де-факто у стані війни, збирається на позачергові вибори свого парламенту. Тішить те, що нарешті у середовищі українського християнства виникла група, яка звернулася до кандидатів у депутати та політичних партій з проханням висловитися з питань моралі. Відверто кажучи, як католику, мені прикро, що це не зробила УГКЦ чи РКЦ в Україні, а ініціювали протестантські конфесії. Але як християнина мене такий вчинок частини українських протестантів не може не тішити. Звісно, доводиться сумніватися, що кандидати в депутати та політичні партії відгукнуться на цю ініціативу протестантів. Але вже сама ідея є дуже добрим знаком того, що нарешті українські християни починають робити бодай спроби відверто поставити питання моралі перед українським політикумом. І саме в часі виборчих перегонів.