Меню сайту |
|
|
|
Розділи новин |
|
|
|
Календар новин |
|
|
|
Форма входу |
|
|
|
Пошук |
|
|
|
Друзі сайту |
|
|
|
Наше опитування |
|
|
|
В онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Вітаю Вас, Гiсть · RSS |
25.11.2024, 15:07 |
Головна » 2011 » Липень » 27
Всесвітлішим, всечесним, високо преподобним і преподобним отцям-душпастирям, високо преподобним і преподобним інокам та інокиням, дорогим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви та всім людям доброї волі благословення й мир у Господі!
Дорогі у Христі!
Уже стало гарною традицією в нашій Церкві відзначати день св. Володимира Великого, Просвітителя Руси-України, урочистими богослуженнями та відновленням хресних обітів. Цими літургійними актами ми прагнемо передусім подякувати Господеві за «великий дар хрещення» (Блаж. Іван Павло ІІ), що його удостоїлися наші предки понад тисячу літ тому, а також віддати шану багатьом поколінням наших співвітчизників, які впродовж усієї християнської історії нашого народу зберегли у своїх серцях святу віру й передали її нам, своїм нащадкам. Підтримуючи цей боговгодний звичай, ми закликаємо духовенство, монашество й вірних нашої Церкви також і цього року з нагоди свята св. Володимира Великого здійснити цей урочистий акт вдячності Богові й відновлення хресних обітів. Прославляючи Господа Бога спільною літургійною молитвою за те, що світло Євангелія Христового засіяло на Київських горах, а звідти – по всій нашій Батьківщині, а навіть і далеко поза її межі, ми хочемо подякувати Йому і за ласку святого Хрещення, якої ми удостоїлися в нашому житті. Водночас відновленням наших хресних обітниць ми прагнемо заявити нашому Творцеві й Спасителеві, що хочемо відкрито визнавати нашу віру, боронити її та жити нею в нашому особистому, родинному, професійному й суспільному житті.
|
Релігієзнавець та та фахівець з питань церковної географії і статистики Тарас Гринчишин розповідає про українську еміграцію, історію та сучасний стан українських Церков.
"На сьогодні історія української діаспори налічує уже понад 250 років. Її перший масовий вияв – ще у 1745 р., коли українці зі Закарпаття перебрались на північ нинішньої Сербії… Це було урядове переселення українців з малоземельного краю на неосвоєні землі, які треба було колонізувати.
|
|
|