Звернення до вірних УГКЦ
в день Усікновення голови Івана Хрестителя
з закликом до спільної молитви за жертвами узалежнень в Україні
Дорогі у Христі!
Сьогодні наша церковна спільнота творить спільну молитву за жертвами узалежнень в Україні. Проблема різного роду залежностей набула в Україні масштабів епідемії. Зараз достеменно уже ніхто не може назвати кількість людей, залежних від алкоголю, наркотиків, азартних ігор... Однак їх кількість вимірюється мільйонами, і ми щоденно зустрічаємо їх на вулицях наших міст і сіл; вони приходять на наші святкування як друзі, сусіди чи колеги по роботі, а, можливо, вони є у нашому родинному чи сімейному колі. Якщо комусь із нас довелося контактувати із залежною особою, то, згадуючи усі неприємні моменти спілкування – образи, неправду, маніпуляцію чи агресію з боку залежної особи стосовно нас, – не можемо так легко визнати, що ця людина є «жертвою». Радше самі себе почуваємо скривдженими і «жертвами». Та спробуймо поглянути на залежних людей очима віруючої людини, дослухавшись до євангельської науки.
Жертва – це людина, яка потрапила в пастку через підступність і злобу якогось ворога. Той, хто розставляє пастки для душі людини, – це духовний ворог людства, батько усілякої неправди – диявол (пор. Ів. 8,44). Видаючи зло за добро, вводить людей в оману, зароджує в їхніх душах пристрасть, непереборну прив'язаність до іншої людини, предмета чи речовини. Так діє він і стосовно тих, кого ловить у пастку залежності. Поволі й непомітно для людини ставить алкоголь, наркотик чи азартні ігри в центр їхнього життя. Коли людина стає залежною, то навіть будучи свідомою цього, не може відмовитися від джерела узалежнення. Навпаки, заради пережиття чергового задоволення готова обманювати, сваритися, принижувати, красти чи навіть убивати... Людина залежна, роблячи такі страшні вчинки, вже не належить собі, в її серці живе пристрасть, через яку диявол не дозволяє їй бути собою, віддаляє її від своєї ідентичності, родичів та друзів, а що найтрагічніше – від Бога!
Зауважмо, що ніхто із залежних не бажав собі долі алкоголіка, наркомана чи «ігромана». Кожен з них, однак, дозволив собі відступити на крок від правди про взаємини Бога і людини:
що єдине джерело істинної радості – це життя з Господом, до якого закликає псалмоспівець (Пс. 34,9);
що єднання з Богом неможливе без виконання Його святої волі (Ів. 14,23);
що чеснота тверезості є одним із фундаментальних духовних засобів для осягнення вічності (пор. 1Кор. 6, 9-10).
Сьогодні чимало наших братів і сестер у Господі добровільно йдуть дорогою загибелі, неухильно наближаючись до пастки залежності. Для багатьох християн відступ від правди заповідей Господніх у цьому питанні став непомітним. Так, наприклад, перетворити християнське свято на застілля з пияцтвом, віддячити за допомогу в якійсь справі алкоголем, примусити свого гостя вжити спиртне, пригостити алкогольно залежного спиртним, закрити очі на вживання неповнолітньою дитиною алкоголю чи наркотиків або свідомо пригостити неповнолітню дитину алкоголем – стало звичним явищем. У день пам'яті жертв узалежнень згадаймо слова сказані Господом через пророка Ісаю: «Горе тим, що зло видають за добро!» (пор. Іс. 5,20).
Підносячи спільну молитву до Господа за жертвами узалежнень, Церква заохочує усе українське суспільство усвідомити, що саме жива християнська віра може допомогти нам подолати це всенародне лихо. Дослухавшись до науки Церкви щодо збереження чесноти тверезості, можемо зробити чимало практичних висновків, які стануть дієвою допомогою жертвам узалежнень.
Творімо молитву за переставлених у вічність, які померли внаслідок узалежнення. З любові до ближнього ми покликані пам'ятати і про тих, хто легковажно пробудив у своїй душі пристрасті, які руйнують і забирають в людини здатність турбуватися про спасіння власної душі та приводять до передчасної і неприродної смерті.
Супроводжуймо молитвою, словом і ділом милосердя близьких залежної особи. Зокрема, берімо участь у житті членів родини, де є узалежнення, через складення присяги в Золоту книгу тверезості в наміренні за зцілення залежної людини.
Виховуймо власних дітей у любові до чесноти тверезості. Будьмо добрим прикладом у святкуванні та прийнятті гостей, де не має місця пияцтву, а святкова зустріч стає нагодою прославити Бога.
Віддячуймо за добрі діла і допомогу нашим доброчинцям засобами, які не суперечать християнським моральним засадам.
Творячи молитву за жертв узалежнень, згадуймо й тих, кого залежність іншої людини торкнулася у надзвичайно трагічний спосіб – це жертви дорожньо-транспортних пригод, спричинених водіями в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, жертви різних хуліганських вчинків, пограбування, зґвалтування чи розбою, вчинених особами в стані зміненої свідомості та багатьох інших трагічних ситуацій, де алкоголь є посередником, через якого християнин стає жертвою духовного ворога, що намагається знищити людину.
Будьмо пильними, дорогі брати і сестри, у боротьбі за власне спасіння. Дбаймо, отже, про себе і про тих, хто в своєму житті недобачив тієї небезпеки, яку духовний ворог несе через вживання спиртного, наркотичних речовин, захопленням іграми.
Нехай святий Предтеча Іван Хреститель, який за своє земне життя не торкнувся п'янкого напою, бо відкрив своє серце для найбільшого джерела радості – Бога, буде нам добрим прикладом у веденні достойного християнського життя. Дбаймо про відновлення та утвердження чесноти тверезості в нашому народі!
3.09.2012 року Божого Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров'я
Звернення слід прочитати під час святкової Літургії 11 вересня. Якщо празник на парафії не вшановується врочисто, то звернення читається в наступну неділю. Прохання на єктенії додаються.
Звернення видано з огляду на постанову Тридцять шостої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви (Зарваниця, 20-21 червня 2007 року Божого) «Про вдосконалення праці в ділянці боротьби за тверезий спосіб життя» (1.І).
Джерело: zdorovia.ugcc.org.ua
|
м. Лісабон Португалія
