У суботу 13 лютого 2010 р. Б., у приміщені Львівської духовної семінарії Святого Духа відбулася конференція монашества присвячена темі Обіту послуху. Монаший обіт досконалого послуху є притаманний тим християнам, котрі погоджуються жити згідно з Євангельськими радами, радикально наслідуючи приклад життя і йдучи за вченням Господа нашого Ісуса Христа, так, як це робили учні Христові та громада перших християн.
Конференція стала нагодою ще раз роздумати над основами богопосвяченого (законного) життя. Одним зі способів слухання і спілкування Божественного Вчителя з Учнями в наших часах є святе Євангелії, тому першим таким роздумом була доповідь о Діонисія Заведюка, ЧСВВ на тему «Біблійні основи послуху».
Преподобні отці та матері у перших століттях християнства першими досвідчили монашого життя, їхній досвід та й авторитет є беззастережними і для нас. Дещо з того досвіду святих отців присутнім на конференції переказав брат-студит Петро Мойжеш, розповідаючи про «Святоотцівську традицію послуху».
Богопосвячене життя, як колись у часах перших монахів, так і тепер, черпає з джерела науки Христа; це знання засвоює та передає іншим зрозумілою їм мовою, враховуючи істину про людину: доповідь «Антропологічні аспекти обіту послуху» виголосила с. Христофора Буштин СНДМ.
Потім о. Ростислав Поточняк переказав слова привітання Верховного Архиєпископа Кир Любомира, у котрих звучала надія на те, що чернецтво нашої Церкви і надалі буде трудитися там, де українці того потребують і чекають.
У другій половині дня були обговорення на тему «Обіт послуху і сучасна культура: труднощі та позитиви». Тези для обговорення представили о. Василь Іванів ЧСВВ, с. Миколая Ромах ЧСВВ, с. Юлія Фляк СНДМ, о. Никанор Ситар ЧСВВ.
14 лютого 2010 р. Б., – Стрітення Господнє – Свято богопосвячених осіб. Архиєрейську Божественну Літургію очолив Кир Ігор (Возняк) у храмі Покрови Пресвятої Богородиці, де душпастирюють отці Салезіяни. У святковій проповіді владика серед іншого мовив, що праведний Симеон Богоприємець відзначався місіонерським духом, бо ж «просвіту поган» ставив перед «славою Ізраїля» (пісня Симеона «Нині відпускаєш»). Було зрозуміло, що наша Церква, за словами переказаними вчора від імені Кир Любомира і сьогодні згідно з повчанням Кир Ігоря, очікує від монахів і монахинь готовності йти душпастирювати поміж українців на поселеннях.
І справді, обіт послуху виховує людину до такої готовності.
о. Никанор Ситар ЧСВВ
| 
м. Лісабон Португалія
