З благословення Святішого Отця.
Підготував о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ
ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб суспільство підтримувало ініціативи, які захищають і посилюють роль сім'ї.
Святий апостол Павло порівнює зв'язок Христа і Церкви на основі подружнього життя, називаючи цей зв'язок «великою тайною» (пop. Еф. 5,32). Справді, людське життя глибоко закорінене у родині. Недарма Писання каже, що «недобре чоловікові бути самому» (Бут. 2,18), і «полишає чоловік свого батька і матір і пристає до своєї жінки і стануть вони одним тілом» (Бут. 2,24; пop. Мт. 19,5-6). Саме від здорових стосунків у родині залежить здоров'я і стабільність кожної поодинокої особи. На жаль, в сучасних умовах люди часто керуються не Божими заповідями, а своїми власними уявленнями про життя: розлучення, вільні, також і позашлюбні, стосунки, подружня зрада, неприродні зв'язки стали не тільки повсякденністю нашого життя, а ще й пропагуються через засоби масової інформації, а часто стають складовою програм політичних сил, які ці явища узаконюють, критикуючи природні зв'язки між чоловіком і жінкою, традиційні сімейні та моральні цінності. Тому ми покликані молитися за всіх людей, щоб у їхніх серцях утверджувалися погляди, завдяки яким зрозуміють, приймуть і підтримуватимуть ініціативи, які захищатимуть та посилюватимуть роль сім'ї та християнської моралі.
МІСІЙНИЙ: Щоб Марія, Цариця світу і Зоря Євангелізації, супроводжувала всіх місіонерів, які проповідують її Сина Ісуса.
Одного разу Пресвята Богородиця звернулася до слуг, які услуговували під час весілля в Кані Галилейській: «Що лиш скаже вам, - робіть» (Йо. 2,5). Наслідком довір'я слуг до слів Божої Матері стало вирішення проблеми в обставинах, які склалися в тій родині. Це слово Марії звучить для кожного учня Христового, особливо для того, хто покликаний відкрити Христа і світло Його Євангелія тим, які ще перебувають в темряві. Кожного місіонера Марія знову і знову підбадьорює своєю покорою, тихістю, любов'ю і словом. Саме завдяки цьому підбадьоренню долаються великі перепони в проповідуванні Божого Слова. Насамперед це прихованість майбутнього, коли місіонери не знають наслідків своєї праці і часто виглядає, що їхня проповідь даремна; також, коли зустрічають серйозні перепони, злобу, протести, а навіть небезпеку смерті. Молімося, щоб наші місіонери завжди звертали свій погляд до Матері Христової, а в їхніх серцях відлунювали слова Марії «що лиш [Христос] скаже вам, - робіть». Тоді збудуться слова святого Євангелія: «Ось такий початок чудес учинив Ісус... і велич тим свою об'явив, - тож і учні його увірували в нього» (пop. Йо.2,11).
МІСЦЕВИЙ: Щоб відпустові центри в Україні дедалі більше причинялися до євангелізації нашого народу.
Ісус Христос звертається до юнака, який запитує його про вічне життя: «Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною» (Мт. 19,21). І ще багато разів Христос закликає кожного, хто хоче осягнути Царство Боже, наслідувати Його. Тому Церква у самій своїй природі є спільнотою, яка знаходиться у постійній мандрівці, паломництві назустріч Богу. Щонайменше, кожної неділі ми покидаємо свої домівки й вирушаємо в паломництво до парафіяльного храму. І коли йдемо на прощу до великих відпустових місць, виявляємо глибинну природу Церкви. Але як необхідно, щоб відвідуючи такі відпустові місця, ми глибоко переймалися Словом Христовим і несли Божу науку до своїх міст, сіл, осель. Тому з'єднаймо свої серця в молитві, щоб відпустові центри в Україні дедалі більше причинялися до євангелізації, щоб у них концентрувалися найкращі проповідники, сповідники, а також щоб якомога більше людей спрямовували свої кроки саме до цих осередків духовності, миру і християнської віри.
ПОКРОВИТЕЛЬ НА ТРАВЕНЬ МУЧЕНИЦЯ ІРИНА
Свята Ірина, дочка правителя Лікінія з міста Магдонії, жила в І столітті і мала поганське ім'я Пенелопа. Вчителем Пенелопи був Апеліан, християнин, який часто розповідав їй про Христа і Його вчення. Господь послав дівчині чудесне об'явлення: голуб з оливковою гілкою, орел з вінком і ворон зі змією. Вчитель пояснив це так: «Голуб - це доброчинність, лагідність, цнотливість. Оливкова галузка - благодать Хрещення. Змія, принесена вороном - диявол, який ополчиться і принесе дівчині гоніння. Господь бажає бачити її своєю нареченою і вона перенесе багато страждань за Нього». Після цього Пенелопа відмовилася виходити заміж, прийняла Хрещення з рук апостола Тимофія, учня апостола Павла, і була названа Іриною.
Після Хрещення Ірина почала переконувати своїх батьків прийняти християнську віру. Мати дуже раділа цьому. Але батько з часом почав вимагати, щоб донька поклонялася поганським богам. Коли Ірина рішуче відмовилася, розгніваний батько наказав зв'язати її і кинути під ноги коням. Та коні відразу зупинилися, а один кинувся на Лікінія, схопив його зубами за руку, вирвав з плеча, а його самого почав топтати копитами. Тоді дівчину розв'язали і за її молитвами Лікіній став здоровим. Побачивши чудо, він, дружина і ще біля 3 тисяч чоловік увірували в Христа і відреклися від поганських богів.
Новий правитель міста Седекій заборонив святій проповідувати Євангелію, а коли Ірина відмовилася, її кинули в рів, який кишів отруйними зміями і скорпіонами. Десять днів свята ісповідниця перебувала там, але залишилась неушкодженою. Це чудо правитель назвав чарівництвом і наказав розрізати святу Ірину пилою, але пили одна за одною ламалися. Нарешті від четвертої пили тіло покрилося кров'ю. Тоді Седекій з насмішкою сказав: «Де ж твій Бог, коли в Нього є сила, нехай Він допоможе тобі». Несподівано здійнялася буря, почалася страшна злива і багато поган увірувало в Христа, а народ повстав проти мучителя.
Після цього свята Ірина пішла проповідувати в Калліуполь та Ефес, де Господь відкрив, що наблизився час її кончини. Вона пішла за місто в гірські печери й увійшла в одну з них. Коли на четвертий день християни ввійшли в печеру, то тіла святої Ірини там не знайшли. Сам Господь возніс її на небо.
|
м. Лісабон Португалія
