От і маємо літо Боже чергового року. Червень у розпалі, починається сезон відпусток і мрії про пляжування. От-от, саме це найбільше кидається в око, куди не глянь – суцільний пляжний дрес-код. Як не дивно, і у храмах теж.
Про католицький дрес-код, тобто форму одягу, годі й дискутувати – кожен сам для себе вирішує, яким чином демонструвати назовні свою поставу християнина/християнки, чи не так? Адже головне – віра в серці і любов до Бога і ближнього. А вже яка різниця, в штанях ти чи в спідниці, голий чи босий?
Інша справа, коли правила існують – пише на дверях, що голова має бути покрита – сумирно закручуємося в хустку. Малює на дверях, що в шортах і з оголеними плечима ні-ні – покірно слухаємося і намагаємося зробити все можливе. От для прикладу в Римі – не дивлячись на те, як високо підскакує стовпчик термометра – в жоден храм не зайдеш в закороткому, запрозорому чи надто відвертому одязі. Тому що зазвичай тебе просто не впустять. Храм – дім Божий і кожен, хто туди входить має проявити мінімальну повагу до Господаря дому. Зрештою, слушно.
Якщо йдеться про літній католицький дрес-код то, йдучи на Літургію, було б добре приготувати не лише серце, а й свій зовнішній вигляд. Воно й справді – головне віра. Але що ж то за віра, яка не віддзеркалюється в тому, як живемо, що робимо і як виглядаємо? Що то за пошана до Дому Господнього, якщо навіть не завдамо собі труду йдучи на зустріч з Господом відповідно зодягнутися? Адже до святині приходить не лише наша побожність, а ми самі, і якраз те, як виглядаємо, може становити один з виразів нашої віри. А тим часом не раз під час Літургії більше уваги притягує чиєсь мало зодягнене тіло, ніж Божа присутність.
Чи існують якісь правила? Часом при вході до храмів є таблички, які інформують, що в шортах і у дуже відвертому одязі входити не слід, але часом такого немає. І чим же керуватися вибираючи, в чому піти на Службу Божу? Думаю, насамперед скромністю і пошаною до власного тіла і до святого місця, в яке збираємося. Це має допомогти в тому, щоб влітку, незважаючи на спеку, у святині виглядати радше святково, ніж по-пляжному. Чи це важливо? Як на мене, то вміння одягтися відповідно до місця і ситуації дуже вимовно свідчить про культуру людини та її тактовність. Скромність же в одязі становить вираз скромності серця і немає значення, зима надворі чи літо.
Оксани Ошовської
|
м. Лісабон Португалія
