Загальний: Щоб усі мали можливість знайти роботу і виконувати її в умовах стабільності й безпеки.
Сучасне суспільство вирізняється глибокою структуризацією та поділом праці. По цілому світі поширюється такий стан, що окремо взяте господарство чи окремо взята людина не можуть повністю самих себе забезпечити. Високі технології вимагають залучення дедалі більших ресурсів для того, щоб створювати так звані суспільні блага. А для того, щоб ними користуватися, необхідно мати достатньо засобів, які людина може заробити своїми знаннями чи зусиллями. Проте, у так глибоко структурованому суспільстві часто відповідальні керуються економічною доцільністю, а не гуманністю та турботою про людей. Саме тому сьогодні так важко знайти роботу. І це не тільки в Україні, а й по всьому світі! Та ми віримо, що праця облагороджує людину і кожний своїми руками здатний і повинен себе забезпечувати. Молімося, щоб у світі створювалася більш справедлива система розподілу праці і кожна людина могла знайти роботу і працювати в умовах стабільності та безпеки.
Місійний: Щоб християнські волонтери на місійних територіях вміли давати свідчення Христової любові.
Місія – одне з найбільш важливих завдань, які виконує свята Церква за прямим наказом Христа Господа. Місійними визнаються ті терени, де населення ще зовсім не знає Христа, або визнавців Христової віри є дуже незначне число. В такі краї християнські проповідники їдуть з інших країн, які вже мають розвинені структури Христової Церкви. Але самі священики-місіонери не можуть повністю забезпечити, щоб Слово Христове повною мірою звучало для місцевого народу. Адже ж там дуже багато праці та обов’язків у багатьох ділянках і сферах. Тому в місійних країнах поряд із священиками працюють так звані християнські волонтери, добровольці миряни, які відправляються працювати наприклад у лікарнях, школах, притулках. Часто їхнє свідчення більш вимовне для місцевих, аніж слово проповіді. Ці волонтери-добровольці також потребують молитви і нашої підтримки. Тому в цьому місяці молімось, щоб християнські волонтери давали потужне свідчення християнської любові!
Місцевий: Щоб працедавці ставилися з розумінням і підтримкою для людей передпенсійного віку.
Одним із перших завдань, яке Бог поставив перед людьми після сотворення – це порати сад і доглядати його. Після гріхопадіння праця приносить також і труднощі та терпіння, однак покликання до праці залишилося. Отож, кожна людина для правдивого і глибокого людського життя повинна працювати. В умовах сучасної суспільної організації та державного будівництва, коли більшість людей самі не вирішують, де і як працюватимуть, для того, щоб виконати Господній наказ і Його волю щодо праці, не вистачить людям тільки бажати працювати, але й тим, які створюють умови для праці, всіляко сприяти, щоб усі, хто бажає, могли трудом своїх рук забезпечувати самих себе і, якщо є така потреба, своїх ближніх. На жаль, останнім часом дедалі більш модно приймати на роботу молодших працівників. Таким чином ті, які готуються незабаром вийти на пенсію, втрачають роботу і найчастіше абсолютно не мають можливості знайти її в теперішніх умовах. Не можна сказати, що не можуть працювати, чи не мають досвіду. Одна з головних проблем – небажання працедавців надавати працю таким людям. Тому молімося, що ті, які створюють робочі місця, виявляли більше розуміння до працівників передпенсійного віку, не відмовлялися їх приймати на роботу й уможливлювали їм такі умови праці, в яких вони могли б спокійно працювати аж до виходу на заслужений відпочинок.
Покровитель на липень: преподобномучениця Февронія
Преподобномучениця Февронія виховувалась в монастирі в місті Сиваполі, настоятелькою якого була ігуменя Вріна, її тітка. По п’ятницях сестри залишали праці і весь день проводили в молитві і читанні Священного Писання. Зазвичай ігуменя доручала читання святій Февронії. Слава про її благочестиве життя поширилась по місті. Знатна молода вдова Єрія, язичниця, почала відвідувати святу Февронію. Під впливом її напоумлень і молитов вона прийняла святе Хрещення і привела до Христової віри своїх батьків та родичів.
Імператор Діоклетіян направив до Ассирії для знищення християн загін воїнів на чолі з Лісимахом, Селіном та Прімом. Селін, дядько Лісимаха, відрізнявся жорстокістю по відношенню до християн, а Лісимах був прихильним до них. Коли загін воїнів приблизився до обителі, її мешканці втекли. В монастирі залишились тільки ігуменя Вріна, її помічниця Фомаїда і свята Февронія, яка в той час важко хворіла. Селін наказав привести до нього всіх черниць обителі. Прім із загоном воїнів не знайшов нікого, окрім двох стариць и святої Февронії. Він розповів Лісимаху про надзвичайну красу святої Февронії і порадив узяти її собі за дружину. Лісимах відповів, що не бажає зводити дівиць, посвячених Богу, і просив Пріма сховати де-небудь черниць.
Один із вояків підслухав розмову й доніс Селіну. Святу Февронію із зв’язаними руками та ланцюгом на шиї привели до воєначальника. Селін запропонував їй відмовитися від віри в Христа і принести жертву поганським богам. За це він обіцяв їй почесті, нагороди і шлюб з Лісимахом. Свята дівиця твердо відповіла, що має Безсмертного Жениха й не проміняє Його на жодні земні блага. Селін піддав її жорстоким тортурам. Мученицю довго били, потім повісили на дереві і розпалили під нею вогонь. Засліплений злістю, Селін наказав вирвати їй язик, вибити зуби, відрізати груди, відрубати руки і ноги. Нарешті, святій мучениці Февронії стяли голову.
Мучитель Селін відразу після страти несподівано помер у своєму палаці. Коли Лісимах довідався про те, що сталося, то сказав: «Великий Бог християнський, Він гідний почитання, бо відомстив за неповинну кров!» Він приготував ковчег, вложив у нього порубане тіло мучениці й відніс в монастир. Лісимах і Прім тоді ж відреклись від ідолопоклонства, прийняли Хрещення і чернечий постриг. Через мощі святої мучениці звершились численні чуда та зцілення. Пізніше мощі святої Февронії були перенесені в Константинополь.
Підготував о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ
|
м. Лісабон Португалія
