Меню сайту

Розділи новин
Новини Церкви [418]
Українці в Португалії [19]
Новини Чину св. Василія Великого [33]
Новини Церкви в Португалії [1]

Календар новин
«  Травень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Форма входу

Пошук

Пожертва

Друзі сайту

Наше опитування
Оцініть сайт
Всього відповідей: 468



В онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вітаю Вас, Гiсть · RSS 21.08.2017, 12:12

Головна » 2010 » Травень » 31 » МОЛИТВА ПРОСТОТИ
МОЛИТВА ПРОСТОТИ
18:36
Згадуючи наші попередні зустрічі, хочу звернути увагу, що молитва, сприйнята як зустріч, раніше чи пізніше провадить до простоти. І тому також я прагну запросити читачів відкрити для себе таку молитовну практику.
Святий Павло пише: «Про що би нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними» (Рим 8,26). Говорячи сучасною мовою, можна це виразити так: перш ніж самі зможемо молитися, ми повинні увійти в мовчання і зосередитися. Лише тоді зможемо вступити в сповнене любові усвідомлення Духа Ісусового в нас.
Така молитва провадить до мовчання перед Богом. Свята Тереза Авільська вважала, що серйозне думання про молитву може привести до чогось, що вона назвала «молитвою тиші», за досить короткий час – упродовж шести місяців або року. Святий Йоан від Хреста казав, що головною ознакою готовності до мовчання в молитві є стан, у якому дискурсивне мислення (розумове, логічне, рефлексивне, базоване на робленні висновків з попередньо прийнятих тверджень, підтримане аргументацією) починає перешкоджати і стає безплідним. Інколи існує певний вид незбагненної, на поверховий погляд афективної покори, яка нам велить триматися оддалік заклику спасительної любові Ісуса. Ми не надто охоче зізнаємося, що ми хворі й грішні, а Ісус прийшов нас зцілити, і часто воліємо ізолюватися заради захисту, ніж вийти на ризик зустрічі обличчям в обличчя з Іншим у тиші нашого серця.
Мовчання має два виміри: воно є слуханням і єднанням із Богом. У молитовній зустрічі настає мить, коли Бог має щось нам сказати. Ми повинні повірити Йому, що Він нас справді нас почув і добре сприйняв. Вочевидь, можуть виникнути сумніви: як то Бог говорить до мене, як то я можу Його почути? Адже я не чую голосів з неба! Але під час молитви до мене приходять якісь думки. Постає питання: звідки вони походять? Психологи сказали б, що це з підсвідомості. Але чому ці думки з’являються саме цієї миті – цього вони не можуть точно витлумачити. Тоді якнайбільше обґрунтованим є твердження, що це Бог говорить зі мною через мої думки.
Але як я можу розпізнати, що то саме Бог говорить до мене в моїх думках? Традиція Отців Церкви вирізняє три види думок: ті, що походять від Бога; ті, що походять від демонів; ті, що походять від мене самого. Про які думки йдеться у конкретному випадку – можна розпізнати за їхньою дією. Думки, які походять від Бога, завжди провадять до внутрішнього спокою і тиші. Ті, що походять від демонів, викликають неспокій і страх, а також напруження в тілі. А мої власні думки розпорошують мене і роблять поверховим. Тоді я почуваюся розбитим.
Може бути й таке, що думки видаватимуться дуже побожними, але походитимуть від демонів. Якщо, наприклад, на молитві мені спало на думку, що я щось погано зробив, то всіляке замучування себе докорами сумління, самозвинувачення напевно походить від демонів, а не від Бога. Тобто, підбиваючи підсумок, скажемо: те, чи Бог говорить до мене у моїх думках, я можу розпізнати за дією цих думок і почуттів. Коли Бог промовляє до мене, це завжди сповнює глибоким спокоєм і радістю.
Маріуш Возняк ОР,
Католицький Вісник
 
Під час молитви
Справді, небагато молиться той, хто молиться лише тоді, коли стоїть навколішках, і взагалі не молиться той, хто, клячучи, має серце, повне розпорошень. Отож якими хочемо бути під час молитви, такими маємо бути перед нею, оскільки якість молитви залежить від стану, який її випереджує. Діється так тому, що думки, які заповнюють наш розум, або піднесуть його до неба, або занурять у марноту цього світу.
«Боже, прийди мені на допомогу»… Завдяки цій короткій молитві кожен може прямувати до досконалості, а брак освіти не є жодною перешкодою до чистоти серця, що її в простий спосіб усі можуть осягнути. Вистачить, якщо, роздумуючи над згаданим віршем, вони збережуть завдяки ньому тривалу і живу пам’ять про Бога.
Йоан Касіян (бл. 365-435), Розмови Х,14
 
Люди, які знають, як думати про Бога, – тільки у визначені пори дня, – ніколи далеко не зайдуть у духовному житті. Вони практично не подумають про Нього також і в ті хвилини, що їх побожно призначили для «мисленої молитви». Навчися медитувати на аркуші паперу. Малювання і писання – це форми медитації. Навчися споглядати твори мистецтва.
Навчися молитися на вулицях міст або в селі. Вмій медитувати не тільки з книжкою в руці, але й чекаючи на автобус або їдучи поїздом. Насамперед же увійди в літургію Церкви і зроби з літургійного циклу частину свого власного життя – дозволь, аби його ритм проникав у твоє тіло й душу.
Томас Мертон OSCO (1915-1968)
 
У нашій традиції є тільки одна молитва – Ісусова молитва. Він є Посередником усіх людей. Немає іншої дороги до Отця, як тільки через Ісуса. Євагрій Понтійський, у якого навчався Йоан Касіян, казав, що «молитва є сходженням розуму до Бога». Наші думки й серця ми можемо піднести до Бога тільки через Ісуса. Ісусова молитва є єдиною молитвою. Ми занурюємося в неї, відкриваючи на неї свої серця. У традиції Церкви цей досвід називається молитвою віри, молитвою споглядання або ж «чистою молитвою». Ми вживаємо визначення «медитація», яке означає перебування без рухів, у центрі нашого єства, аби разом з Христом дійти до центру, в якому перебуває Пресвята Трійці.
 Джон Мейн OSB (1926-1982)
Категорія: Новини Церкви | Переглядів: 357 | Додав: osbmpt1
Українська Греко-Католицька Церква Різдва Пресвятої Богородиці м. Лісабон Португалія