| Меню сайту |
 |
|
|
 |
| Розділи історій |
|
|
|
| Календар |
|
| « Лютий 2010 » |
| Пн |
Вт |
Ср |
Чт |
Пт |
Сб |
Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | |
|
| Форма входу |
|
|
|
|
| Пошук |
|
|
|
|
| Друзі сайту |
|
|
|
|
| Наше опитування |
|
|
|
|
В онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 
|
| Вітаю Вас, Гiсть · RSS |
24.07.2026, 23:15 |
Головна » 2010 » Лютий » 06
 Тримаю у руках Вервицю, яка в дивний спосіб знайшлася вдома після довгої «відсутності». Її знайшла моя донечка Софійка. Коли взяв у руки цю стареньку, мабуть ще з підпілля зроблену Вервицю, то пригадав, що саме вона стала моєю першою Вервицею подарованою парохом із села Петриків, що на Тернопільщині отцем Павлом Репелою. Він перший греко-католицький парох в нашому селі після виходу Церкви з підпілля. |
|
|
м. Лісабон Португалія
